ПЕНСІЇ ЗА ВІКОМ У СОЛІДАРНІЙ СИСТЕМІ
Згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
До досягнення 60 річного віку право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
- 57 років 6 місяців – які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;
- 58 років – які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;
- 58 років 6 місяців – які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;
- 59 років – які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;
- 59 років 6 місяців – які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;
- 60 років – які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.
Днем звернення за призначенням пенсії вважається день, коли управління Пенсійного фонду України у районах, містах, а також об’єднане управління за місцем проживання (реєстрації) прийняло відповідну заяву.
Відповідно до норм чинного законодавства пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося за місяць до досягнення пенсійного віку або протягом трьох місяців з дня досягнення цього віку. Якщо особа звернулася пізніше трьох місяців від досягнення пенсійного віку, пенсія призначається з дня подання заяви.
За наявності всіх належних для призначення пенсії документів управління Пенсійного фонду України у районах, містах, а також об’єднане управління не пізніше 10 днів розглядає подані документи й виносить рішення щодо призначення або відмову у призначенні пенсії.
У разі, якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково. Час для їх надання – до 3-х місяців.
Не потрібно чекати дня народження. З заявою про призначення пенсії можна звертатися вже за місяць до досягнення пенсійного віку. Особи, що скористалися можливістю подати заздалегідь заяву на призначення пенсії, забезпечать себе виплатою пенсії та отриманням пенсійного посвідчення вже при досягнення пенсійного віку.
ПЕНСІЇ ПО ІНВАЛІДНОСТІ У СОЛІДАРНІЙ СИСТЕМІ
Відповідно до статті 30 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов’язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.
Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Згідно статті 32 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» особи, визнані інвалідами, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією:
для інвалідів I групи:
- до досягнення особою 25 років включно – 1 рік;
- від 26 років до досягнення особою 28 років включно – 2 роки;
- від 29 років до досягнення особою 31 року включно – 3 роки;
- від 32 років до досягнення особою 34 років включно – 4 роки;
- від 35 років до досягнення особою 37 років включно – 5 років;
- від 38 років до досягнення особою 40 років включно – 6 років;
- від 41 року до досягнення особою 43 років включно – 7 років;
- від 44 років до досягнення особою 48 років включно – 8 років;
- від 49 років до досягнення особою 53 років включно – 9 років;
- від 54 років до досягнення особою 59 років включно – 10 років;
для інвалідів II та III груп:
- до досягнення особою 23 років включно – 1 рік;
- від 24 років до досягнення особою 26 років включно – 2 роки;
- від 27 років до досягнення особою 28 років включно – 3 роки;
- від 29 років до досягнення особою 31 року включно – 4 роки;
- від 32 років до досягнення особою 33 років включно – 5 років;
- від 34 років до досягнення особою 35 років включно – 6 років;
- від 36 років до досягнення особою 37 років включно – 7 років;
- від 38 років до досягнення особою 39 років включно – 8 років;
- від 40 років до досягнення особою 42 років включно – 9 років;
- від 43 років до досягнення особою 45 років включно – 10 років;
- від 46 років до досягнення особою 48 років включно – 11 років;
- від 49 років до досягнення особою 51 року включно – 12 років;
- від 52 років до досягнення особою 55 років включно – 13 років;
- від 56 років до досягнення особою 59 років включно – 14 років.
Особи, визнані інвалідами після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мають право на пенсію по інвалідності за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби або внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), у особи, яка звернулася за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року, то пенсія по інвалідності призначається особі незалежно від наявності страхового стажу.
ПЕНСІЇ У ЗВ’ЯЗКУ З ВТРАТОЮ ГОДУВАЛЬНИКА У СОЛІДАРНІЙ СИСТЕМІ
Питання умов призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника врегульовано Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». В статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зазначається, що пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), – незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Непрацездатним членами сім’ї вважаються:
- чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;
- діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років;
- діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), – до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти – до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;
- чоловік (дружина), а в разі їх відсутності – один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
До членів сім’ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:
- були на повному утриманні померлого годувальника;
- одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім’ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв’язку з втратою годувальника.
Усиновлені діти мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми.
Пасинок і падчерка мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батьків.
Неповнолітні діти, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, зберігають це право і в разі їх усиновлення.
Положення Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», що стосуються сім’ї померлого, відповідно поширюються і на сім’ю особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою у встановленому законом порядку.
Пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.