Соціальний захист прав людини або соціальне забезпечення – це система суспільно-економічних заходів спрямованих на матеріальне забезпечення населення від соціальних ризиків (старість, інвалідність, втрата годувальника та ін.).
У Конституції України проголошено право громадян на соціальний захист і встановлено державні гарантії його здійснення.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Окрім цього, право громадян на отримання пенсій та соціальних послуг закріплено в Законі України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,
Так, на умовах і в порядку визначених цим Законом громадяни мають право на отримання пенсії (пенсія за віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов’язаного з роботою, інвалідності з дитинства, пенсія у зв’язку з втратою годувальника) і соціальних послуг (допомога на поховання пенсіонера) та/або отримання довічної пенсії чи одноразової виплати за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування.
Також, особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Отже, держава активно сприяє розвитку системи соціального захисту населення в Україні.
Пров.спец. юр.відділу О.Е. Меліщук