Одним із пріоритетних напрямків державної політики є детінізація заробітної плати. Негативні наслідки неукладання трудових відносин, виплати «заробітної плати в конвертах» відчувають як самі працівники, так і члени територіальних громад та суспільство в цілому.
Стаття 43 Конституції України гарантує кожному громадянину право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання. Проте деякі роботодавці ігнорують зазначені конституційні норми і змушують робітників працювати без оформлення трудових відносин, видають працівникам зарплату готівкою «у конвертах».
Якщо з якихось причин роботодавець не сплачує єдиний соціальний внесок за своїх найманих працівників (причиною може бути і виплата заробітної плати „в конвертах” без сплати внесків, і нарощування заборгованості як з виплати заробітної плати, так і зі сплати внесків), то періоди, за які не сплачені внески, „випадають” із страхового стажу найманого працівника та не включаються в заробіток для розрахунку розміру пенсії. Гарантований рівень мінімальної заробітної плати чимало роботодавців просто ігнорують і змушують робітників працювати на невелику зарплату, часом зовсім не декларуючи оплату їх праці. Бажаючи уникнути зайвих, на їхню думку, витрат, видають працівникам зарплату готівкою. У цьому випадку йдеться про „тіньові” заробітки, з яких не утримуються податки та не здійснюються відрахування до Пенсійного фонду. Мають місце негативні наслідки цього явища і для самого працівника, який позбавляє себе гідної пенсії у майбутньому. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” зарахування страхового стажу здійснюється пропорційно сплаченим страховим внескам. Бувають ситуації, коли людям за рік роботи зараховується менше місяця страхового стажу. А низька заробітна плата дає низький коефіцієнт заробітку, який враховується при обчисленні пенсії.
Розглянемо на прикладах залежність страхового стажу для призначення пенсії. Приклад 1. Громадянка К., 24.02.1964 року народження, звернулася за призначенням пенсії. Згідно записів трудової книжки страховий стаж на підприємстві А. за період з 2011 по 2012 роки складає 2 роки, але за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, до стажу роботи можливо зарахувати лише 1 рік, оскільки гр. К. на даному підприємстві працювала на 0,5 ставки і її зарплата щомісяця була менша за мінімальну, відповідно і сума страхових внесків була менша за мінімальну.
Тож, укотре нагадуємо роботодавцям та громадянам, що при отриманні заробітної плати в «конверті» працівник ризикує залишитися без права на отримання пільг та виплат, гарантованих державою, особливо при нарахуванні пенсії. Подбайте про це якомога раніше!
Начальник відділу платежів до пенсійної системи управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області
Бублик О.Г.