Система пенсійного забезпечення в Україні складається з таких рівнів:
– солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування;
– накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування;
– система недержавного пенсійного забезпечення.
â У чому полягають недоліки діючої солідарної пенсійної системи?
Принцип солідарної системи пенсійного забезпечення базується на солідарності поколінь, коли працездатне працююче населення, відраховуючи певну частину доходу, забезпечує пенсією теперішніх пенсіонерів. Таким чином, кожне наступне покоління утримує попереднє.
Особливість солідарної системи – її значна залежність від демографічної ситуації в країні. Для того, щоб солідарна система працювала ефективно, необхідно дотримання двох основних умов:
– працюючих повинно бути набагато більше, ніж пенсіонерів;
– всі працюючі повинні робити відповідні відрахування до Пенсійного фонду, а не одержувати заробітну плату «в конвертах».
Без цього система стає неефективною.
Причини, з яких необхідно реформувати пенсійну систему:
– погіршення демографічної ситуації;
– відсутня належна диференціація пенсій залежно від страхового стажу та страхових внесків;
– великий розрив між мінімальною та максимальною пенсією;
–наявність значних переваг та пільг у пенсійному забезпеченні окремих категорій працівників («спеціальні» пенсії, пенсії за вислугу років та пенсії на пільгових умовах тощо);
– несплата чи несвоєчасна сплата роботодавцем страхових внесків до Пенсійного фонду
призводить до дефіциту коштів на виплату пенсії.
â У чому переваги накопичувальної системи пенсійного забезпечення?
До однозначних плюсів накопичувального рівня можна віднести:
– накопичити на надбавку до основної пенсії за віком.
– можливість отримати з системи гроші як одразу, так і частинами за договором;
– заповідати накопичені кошти спадкоємцям;
І це вже дуже непогано.
â Як це працюватиме?
Із запровадженням накопичувальної системи обов’язковою буде сплата страхових внесків до накопичувального фонду для осіб віком до 35 років, а для осіб віком від 35 до 55 років – добровільна.
Накопичувальна частина пенсії буде складатися із суми, яка накопичиться на особистому пенсійному рахунку працівника, на який роботодавці будуть щомісяця перераховувати відсоток з його заробітної плати. Розмір обов’язкових страхових внесків у перший рік запровадження становитиме 2% заробітної плати застрахованої особи. Кожного наступного року він збільшуватиметься на 1%, і буде доведений врешті до 7%. Паралельно з цим буде зменшуватися розмір нарахувань на заробітну плату, яку платить роботодавець за кожного найманого працівника до Пенсійного фонду, з метою недопущення зменшення заробітної плати найманих працівників у зв’язку з перерахуванням страхових внесків до Накопичувального фонду. Кошти на накопичувальному рахунку будуть не лише зберігатись, а й збільшуватись за рахунок інвестицій у прибуткові галузі економіки, які забезпечать належні дивіденди.
â Може виникнути питання: хто буде гарантувати безпеку вкладених громадянами коштів?
Гарантом виступає держава. Буде створено Накопичувальний пенсійний фонд, який здійснюватиме адміністрування страхових внесків громадян. На конкурсній основі фондом будуть залучені компанії з управління активами, їх діяльність буде контролюватися Радою Накопичувального пенсійного фонду і відповідними державними органами.